- інтоксикація
- —————————————————————————————інтоксика́ціяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
інтоксикація — ї, ж. 1) Отруєння організму токсичними речовинами, які утворилися в ньому самому або надійшли ззовні. •• Го/стра інтоксика/ція інтоксикація з чіткими ознаками, що є наслідком короткочасної дії отрути. Метафізи/чна інтоксика/ція психічний розлад,… … Український тлумачний словник
інтоксикаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
інтоксикаційний — а, е. Стос. до інтоксикації, зумовлений нею. •• Інтоксикаці/йні психо/зи захворювання, до яких належать психічні розлади, викликані дією отрут … Український тлумачний словник
дезінтоксикаційний — а, е. Прикм. до дезінтоксикація. Дезінтоксикаційна терапія … Український тлумачний словник
автоінтоксикаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
автоінтоксикація — ї, ж. Отруєння організму шкідливими речовинами, що утворилися в ньому; самоотруєння … Український тлумачний словник
аутоінтоксикація — ї, ж. Самоотруєння речовинами, які виробляються організмом … Український тлумачний словник
дезінтоксикація — ї, ж. Знешкодження отруйних речовин в організмі … Український тлумачний словник
автоінтоксикація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
дезінтоксикація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови